7 травня учасники знайомилися, презентували свої проєкти, працювали над валідацією ідей та отримували перші інструменти для розвитку своїх рішень.

Попереду — місяці менторства, партнерств і трансформації інновацій у реальні рішення для сталого майбутнього .
Акселератор зеленої хімії реалізується в межах проєкту Організації об’єднаних націй з промислового розвитку «Глобальна програма інновацій та мереж у зеленій хімії» (GreenChem) за фінансової підтримки Глобального екологічного фонду. Виконавець Програми – Центр зеленої хімії та зеленої інженерії Єльського університету (США), національний виконавчий партнер проєкту – Центр ресурсоефективного та чистого виробництва.

Учасників привітали директор НН ІЕЕ професор Оксана Вовк. Пленарне засідання провів модератор завідувач кафедри АЕМК НН ІЕЕ професор Сергій Бойченко. З теплими словами спогадів, вдячності за творчий професійний внесок та професійну комунікацію на пленарній частині конференції виступили

• Олег Сінчук – Завідувач кафедри електричної інженерії, електротехнічний факультет Криворізького національного університету;
• Сергій КОВБАСА – Завідувач кафедри автоматизації електромеханічних систем та електроприводу, ФЕА КПІ ім. Ігоря Сікорського;
• Олег ЮРЧЕНКО – Завідувач відділу транзисторних перетворювачів Інституту електродинаміки НАН України, Микола Сергієнко – старший викладач кафедри геоінженерії НН ІЕЕ.

А далі – більше 30 доповідей, кожна з яких торкалася важливих питанть автоматизації в сфері підвищення енергетичної ефективності.
Серед учасників – представники Криворізького національного університету, Інституту загальної енергетики Національної академії наук України, Кременчуцького національного університету імені М. Остроградського, Інституту електродинаміки НАН України, співробітники НН ІЕЕ, ФЕА, ХТФ КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Секційні засіданні відбувалися за трьома напрямами –

• Відновлювана енергетика, водневі технології та енергоефективність,
• Електропривод, електромеханічні системи та промислова автоматизація,
• Інтелектуальні системи керування, автоматизація та цифрові технології.

Цікаві та актуальні доповіді студентів ОС «Бакалавр», «Магістр», «Доктор філософії» викликали неабиякий інтерес в аудиторії як наживо, так і віртуально. Відзначалися бурхливі ділові, конструктивні обговорення та формулювання подальших напрямів діяльності доповідачам.
Конференція дозволила переконатися, що справжня синергія – це коли досвідчений стейкхолдер, професор і здобувач освіти знаходяться в одній аудиторії, дискутують й знаходять відповіді на болючі питання енергетики разом. Саме в такому комунікативному середовищі і є істинний сенс буття.

У газеті «Київський політехнік» вийшов матеріал «Наукова спадщина професора Валентина Чермалиха», присвячений 100-річчю від дня народження видатного науковця, професора кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів КПІ ім. Ігоря Сікорського Валентина Миколайовича Чермалиха.

У статті висвітлено основні етапи наукової та педагогічної діяльності професора, його внесок у розвиток автоматизації електроприводів, мікропроцесорних систем керування та формування наукової школи кафедри. Також наведено спогади колег і учнів про його багаторічну працю, організаторську діяльність та вагомий вплив на розвиток електромеханічної галузі України.

Публікація є вшануванням пам’яті професора В.М. Чермалиха та його вагомої наукової спадщини, яка й сьогодні залишається актуальною для розвитку сучасних систем автоматизації та мехатроніки.

📌 Протягом дня ми знайомили гостей із нашими освітніми програмами, напрямами досліджень і практичними можливостями для студентів. Говорили про сучасні енергетичні системи, альтернативну енергетику, зокрема, біоенергетику та водневі технології, інженерні рішення та перспективи кар’єри.

⚙️ Представники кафедри АЕМК разом зі студентами-волонтерами здійснили огляд лабораторної бази й системно демонстрували, що навчання — це не лише теорія, а й реальна участь у проєктах, дослідженнях і створенні інновацій. Ми формуємо освітнє середовище, де студенти реалізовують себе як особистості, зростають як фахівці та стають частиною професійної спільноти. Фото-звіт додається! Будуймо майбутнє Разом!

📹 Запис виступів КПІ Open Day доступний за посиланням: https://youtube.com/live/r3jTO2B8DuE

Дякуємо всім, хто завітав до нашої локації! Будемо раді бачити вас серед студентів кафедри АЕМК НН ІЕЕ Інститут енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського💙💛

Наукова спільнота кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів продовжує демонструвати високу конкурентоспроможність на міжнародній арені. Наш аспірант групи G3 (спеціальність 141) Віталій Коровушкін виборов III місце у Міжнародному конкурсі наукових робіт «Black Sea Science 2026».

Успіх став результатом спільної системної роботи під керівництвом:
🔹 к.т.н., доцента Алли Василівни Босак;
🔹 д.т.н., проф., завідувача кафедри АЕМК Сергія Валерійовича Бойченка.

Дослідження отримало високі оцінки від міжнародної експертної комісії за глибину аналізу та технічну обґрунтованість. Результати участі у Міжнародному конкурсі наукових робіт «Black Sea Science 2026» черговий раз підтвердили високий рівень підготовки фахівців на кафедрі автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів..

Вітаємо Віталія та наукових керівників із черговою перемогою!

Нагороду 100 gREen AWARD-2025 від Global 100 RE Ukraine здобула нова освітня програма «Енергоощадне обладнання біопаливних та водневих технологій» Навчально-наукового Інститут енергозбереження та енергоменеджменту КПІ ім. Ігоря Сікорського (НН ІЕЕ).

Цю відзнаку Global 100 RE Ukraine щороку присуджують за найперспективніші проєкти зеленої трансформації в Україні з амбітною метою: щоб до 2070 року вся енергія, вироблена в Україні, походила з відновлюваних джерел, зокрема водню як ідеального палива та біопалив різного походження.

🏆Нагороду отримав гарант програми — доцент кафедри автоматизації електротехнічних та мехатронних комплексів НН ІЕЕ Леонід Лістовщик.

✅ Експерти відзначили кейс КПІяк приклад сучасної інженерної освіти, що напряму працює на енергонезалежність та енергетичну безпеку країни, поєднуючи освіту та науку з реальними потребами ринку.

📃 Чим особлива ця програма:
📌 готує інженерів, здатних проєктувати й обслуговувати системи на основі біопалив і водню як альтернативних джерел енергії;
📌 фокусується на біопаливній та водневій галузях — напрямах, де нині спостерігається найбільший дефіцит кадрів;

ℹ️ Після запуску бакалаврської програми у 2025 році Київська політехніка вже готує до впровадження магістерську програму з енергоефективної системної інженерії.

100 gREen AWARD-2025 стала не лише церемонією вручення нагород, а й подією, що об’єднала в одному місці представників державної влади, місцевого самоврядування, дипломатичних установ, міжнародних організацій, галузевих асоціацій, освітніх закладів, експертної спільноти, інвесторів та бізнесу. Така широка участь ще раз засвідчила, що зелена трансформація в Україні вже є спільною справою громад, держави, ринку та міжнародних партнерів.

Лауреатом 100 gREen AWARD-2025 став

«Кращий проєкт чистої енергії для дошкільної освіти» —

«Сонячні електростанції для дитячих садків»

«Краща освітня програма у сфері біоенергетики та водневих технологій» —

Освітньо-професійна програма «Енергоощадне обладнання біопаливних та водневих технологій»

Представник: Леонід Костянтинович Лістовщик

Програма КПІ ім. Ігоря Сікорського стала внеском у підготовку фахівців нового покоління для біоенергетики та водневих технологій.

9 квітня Нетішин став майданчиком для живого діалогу між освітою та майбутніми абітурієнтами.

На захід, організований філією «ВП ХАЕС», завітали представники провідних закладів вищої освіти України, аби допомогти старшокласникам Нетішина зробити один із перших усвідомлених кроків у професійному житті.

У зустрічі взяли участь учні 10-11 класів Нетішинського академічного ліцею.

Розпочали з презентації заступника генерального директора філії «ВП ХАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» Володимира Гудзя – про можливості, перспективи та роль атомної енергетики сьогодні.
Володимир Гудзь звернувся до молоді: «Перед вами стоїть важливий вибір майбутнього. Сподіваюся, ви оберете технічну освіту, станете частиною команди Хмельницької АЕС – і вже зовсім скоро ми називатимемо один одного колегами».

Далі – безпосереднє спілкування з представниками закладів вищої освіти.

До заходу долучилися представники Вінницького національного технічного університету, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Національного університету «Одеська політехніка», Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, Національного університету водного господарства та природокористування, а також Хмельницького національного університету.

Університети представили освітні програми, розповіли про умови вступу, навчання та подальше працевлаштування. У фокусі – електроенергетика, атомна енергетика, автоматизація, ІТ та хімічні технології – напрями, які формують основу стабільної роботи енергосистеми.

У форматі «відкритий мікрофон» учасники поспілкувалися без формальностей, із живими запитаннями про вступ, навчання та реальні перспективи.

Проведення таких профорієнтаційних заходів сприяє усвідомленому вибору професії молоддю та формує кадровий потенціал для розвитку енергетичної галузі України.

⚡️TG: https://t.me/khnpp

⚡️FB: https://www.facebook.com/khnpp

⚡️TW: https://twitter.com/XAEC_KHNPP

⚡️YT: https://www.youtube.com/c/XAECTV

Дослідники переосмислили архітектуру водневих паливних елементів, усунувши ключову проблему – накопичення води, яке раніше перешкоджало надходженню кисню та знижувало ефективність системи.

Зазвичай видалення побічного продукту реакції – води – вимагало складних і енергоємних рішень, що збільшували масу та вартість установок. Австралійські вчені використали підходи високоточної мікроінженерії, вбудувавши в структуру комірки мікроканали шириною 100 мікрометрів (0,1 мм), розділені ребрами такого ж розміру. Ці «обхідні канали» забезпечують ефективне відведення надлишкової води та газів, запобігаючи їх накопиченню всередині.

Опубліковані в журналі Applied Catalysis B: Environment and Energy результати демонструють значний ефект: модернізована паливна комірка генерує на 75% більше потужності порівняно зі стандартними рішеннями. Водночас конструкція стала легшою та дешевшою, оскільки зменшилась залежність від дорогої платини і зникла потреба у додаткових насосах чи сепараторах.

На думку авторів, ця технологія відкриває перспективи для впровадження водневої енергетики в галузях, де акумуляторні батареї неефективні через значну масу. Насамперед ідеться про авіацію, зокрема літаки для польотів на малих висотах, а також важкий вантажний транспорт.

Розробка вже запатентована, і наразі команда зосереджена на масштабуванні технології для промислового виробництва, що наближає появу доступної та повністю чистої енергії.